ОАЕ. ДГЦУ. Підсумки Пленарної зустрічі країн-учасниць Кімберлійського процесу
Дубай. Листопад, 2025
17–21 листопада 2025 року
в Об’єднаних Арабських Еміратах (ОАЕ) відбулась Пленарна зустріч країн-учасниць Кімберлійського процесу (КП) та Міністерська зустріч, проведена в її рамках 20 листопада
Україна на зустрічі була представлена Державним гемологічним центром України, як національним органом КП, та Посольством України в ОАЕ. Від ДГЦУ брали участь (у режимі онлайн) в. о. директора Олег Гелета, заступник директора – керівник відділу експертизи діамантів Володимир Татарінцев та головні фахівчині Анастасія Квачук і Катерина Татарінцева; від Посольства України (очно) – Надзвичайний і Повноважний Посол України в ОАЕ Олександр Балануца та Консул Наталія Корольова. На Міністерській зустрічі 20.11.2025 Україну офіційно представляв пан Олександр Балануца.
Основною темою і ключовим питанням Пленарної зустрічі був перегляд та оновлення дефініції терміну «конфліктні діаманти». Це питання є у КП найбільш дискусійним і триває роками. Дефініція конфліктних діамантів визначає весь зміст сучасної і майбутньої діяльності КП.
Головна суперечність думок щодо дефініції на цьогорічній Пленарній зустрічі полягала в тому, чи можливо або неможливо поширити визначення конфліктних діамантів на ті діаманти, які використовують для фінансування збройних конфліктів та під час широкомасштабного насильства, яке вчиняється державними озброєними суб’єктами.
Первісна дефініція у розумінні резолюції ГА ОНН 55/56 (2001) визначала конфліктні діаманти таким чином: «необроблені діаманти, які використовуються повстанськими рухами для фінансування своєї військової діяльності, включаючи спроби послабити чи повалити законні уряди». За більше ніж 20 років це формулювання досі не змінилось. Воно включає суб’єктів конфліктів – повстанців та їхні дії щодо мети використання діамантів – повалення законних урядів. У ті часи дефініція була актуальною і стосувалась ситуації африканських держав, які потерпали від громадянських війн.
Нині характер військових конфліктів змінився, реалії сучасної дійсності теж змінились і це привело до розуміння необхідності розширення дефініції конфліктних діамантів.
Основою дискусії щодо розширення дефініції конфліктних діамантів стало обговорення двох пропозицій.
Перша пропозиція надійшла від Асоціації африканських виробників діамантів (ADPA). За їхньою думкою, дефініція конфліктних діамантів має включати повстанців, недержавні озброєні групи, особи та організації, на яких поширюються санкції Ради Безпеки ООН, а також дії, спричинені цими суб’єктами – фінансування збройних конфліктів, включаючи спроби підриву законних урядів та благополуччя діамантодобувних спільнот.
Друга пропозиція полягає в тому, щоб доповнити визначення ADPA щодо вищезазначених суб’єктів конфліктів озброєними державними суб’єктами, а дії – фінансуванням широкомасштабного насильства та порушень прав людини.
Щодо насильства та порушень прав людини консенсус було досягнуто. Щодо включення державних суб’єктів – ні.
Перша пропозиція була розроблена організацією-спостерігачем КП (ADPA), але до неї приєднались Росія, 16 африканських країн та ще 9 інших країн (всього – 26 країн). Її підтримали організації-спостерігачі КП – Всесвітня діамантова рада (WDC) та Ініціатива з розвитку діамантів (DDI).
Друга пропозиція була розроблена Україною у співпраці з Австралією, Великою Британією, Європейським Союзом (27 країн-членів ЄС), Канадою і Швейцарією (всього 32 країни). Її підтримала організація-спостерігач КП – Коаліція громадянських суспільств (CSC).
Організації-спостерігачі можуть висловлювати свої думки та надавати пропозиції, але вони не беруть участь в ухваленні рішень.
Таким чином, основним та єдиним каменем спотикання під час розгляду проєкту дефініції конфліктних діамантів на Пленарній зустрічі КП було включення до цієї дефініції озброєних державних суб’єктів. Завдяки цьому «каменю» Кімберлійський процес розколовся майже навпіл.
При цьому необхідно зазначити, що Україна та її партнери виходять з очевидного: злочини, пов’язані з діамантами, можуть скоювати не лише повстанці та інші недержавні угруповання, а й державні озброєні сили чи їхні найманці, включно з російськими. Адже російська війна проти України підживлюється за рахунок доходів від експорту природних ресурсів Росії, зокрема діамантів.
ДГЦУ і МАН. Меморандум
Київ. Грудень, 2020
10 грудня 2020 року
відбулася зустріч директора Державного гемологічного центру України Ткаленко Андрія Миколайовича
з директором Національного центру
«Мала академія наук України» Лісовим
Оксеном Васильовичем. За підсумками зустрічі підписано Меморандум про співпрацю
та взаємодію.
Меморандум укладено з метою популяризації гемології серед дітей і молоді, формування цілісної системи підтримки молодих дослідників, їх самореалізації в науково-дослідницькій діяльності шляхом упровадження комплексу науково-освітніх заходів,
спрямованих на підвищення рівня освіти учнівської та студентської молоді у сфері мінерально-сировинних ресурсів.
Другий аукціон з продажу бурштину
Луцьк. Листопад, 2020
27 листопада 2020 року
Відповідно до договору про співробітництво між ДГЦУ і КП «Волиньприродресурс» та на особисте запрошення Голови Волинської обласної ради директор Державного гемологічного центру України Андрій Миколайович Ткаленко взяв участь у другому аукціоні з продажу бурштину. Ткаленко А.М. привітав учасників з початком чергових торгів і побажав їм прозорості і результативності у роботі.
На аукціоні було представлено майже 1000 кг бурштину різних фракцій. Попередньо експертами гемологічного центру була проведена об'ємна робота з гемологічної експертизи пропонованого на аукціоні бурштину. Його якість було оцінено за 8 фракціями відповідно до методики оцінки бурштину.
Також Андрій Миколайович відвідав виставку унікальних зразків «сонячного каменю».
Робоча зустріч
Київ. Жовтень, 2020
19 жовтня 2020 року
відбулася робоча зустріч директора ДГЦУ Ткаленка А.М. і
директора КП «Волиньприродресурс» Капустюка А.А.
За результатами зустрічі було укладено договір про співпрацю між ДГЦУ та КП «Волиньприродресурс» Волинської обласної ради.
Перший аукціон з продажу бурштину
Луцьк. Жовтень, 2020
16 жовтня 2020 року
один з найвідоміших геологічних музеїв України та світу - Музей коштовного і декоративного каміння у Хорошеві відзначив своє 25-річчя!
Від імені директора Андрія Ткаленка та Голови піклувальної ради ДГЦУ академіка Станіслава Довгого Музей привітала вчений секретар ДГЦУ Олена Грущинська.
За підтримки ДГЦУ та академіка Станіслава Довгого була презентована електронна версія Музею коштовного і декоративного каміння. Тепер кожен відвідувач може ознайомитися в онлайн-режимі з унікальною колекцією Музею!
Також з ювілеєм Музей привітали начальник Управління державної політики у сфері пробірного контролю
та документів суворої звітності МФУ Володимир Король та директор Центрального казенного підприємство
пробірного контролю Іван Іванишин.
Кімберлійський процес
